Китайська філософія на український манер
Пам’ятаєте, як підлітком хотілось «все-відразу-вчора»?
У мене така ж фігня була у 17 років. Коли я влаштувався на
роботу та почав регулярно отримувати грошові знаки, то відразу кинувся купувати
собі гостро-необхідні-підліткові товари. Але враховуючи, що заробляв я трохи
більше ніж «зовсім мало» то почали у мене з’являтись товари відомого
китайського виробника NoName – на кшталт, кросівок Abibas, плеєру Soni,
годинника Rolef і таке
інше.
Ті товари приносили радість у момент покупки та протягом
перших 12 годин експлуатації. На правому кросівку відклеїлась підошва. Годинник
залишився лише з хвилинною стрілкою, коли я занадто різко махнув рукою. Плеєр
так хрипів, що слухати його можна було лише міцно стиснувши зуби та виключно у
присутності дівчат (фіглі, наявність глядачів пом’якшувала страждання моїх
вух).
Пройшло відносно багато років доки я зміг дозволити собі платити за стаховку автомобіля з повним приводом та придбати останню модель iPhone.
Згоден, дурнувата ілюстрація...
Тут би й закінчити історію на веселій ноті «Життя біжить —
як музика дзвенить»…. ан ні.
Купив я собі
електронну книжку Amazon Kindle Fire. Навіть чохол мені подарували. Читай та
радій. Але мАркетинг і тут вліз між мною та Силою Художнього Слова….
Коротше, на бідного Хому і дерево пада…
Спочатку Kindle Fire запитав- а, який у тебе, друже,
обліковий запис на Amazon?
Далі більше- А який пароль від wifi? А на роботі? (коли я «здогадався»
книжку взяти в офіс) А купи оцю офігенну книжку всього за 19 американських
гривень! А що ти там читаеш? А тут таке співпадіння – розпродаж книг з
маркетингу на Amazon!
Тепер у мене читання починається з того, що відкриваєш
замшеву обкладинку, а там - Купи! Зареєструй! Перекодуй в розширення *mobi! Перейди по посиланню!
Постав на зарядку! Відкрий online
довідку!...
…Тьху!
З ностальгією згадую свою попередню китайську «читалку» у
якої випадав стілус та через місяць перестала закриватись пластикова
обкладинка, але вона відтворювала 7 відомих мені форматів, а також ще три, які
я перший раз бачив (думаю наші узькоокі друзі придумали їх для «рівного числа»).
Приблизно таке саме відбувається з усією іншою технікою.
Так, вона візуально гарна, технічно наближена до
досконалості, естетично приємна, але…. щось є таке трохи, як кажуть поляки – «що
занадто то нездраво».
Як казав Жванецький (голосом неперевершеного Аркадія Райкіна) – Хай все буде, але хай чогось не
вистачає.
І я вважаю, що хай трохи не вистачає «маркетингу» і «просування
супутніх товарів».
Хай трохи менше буде «купи ще ось це» і трохи більше буде «чувак,
ми розуміємо, що ти заплатив 500 американських гривень і тому дамо тобі трохи
побути наодинці зі своїми думками»…
Отака «китайська» філософія на український манер…
Коментарі
Дописати коментар