Ми вирішили взяти участь у бойових діях

Схоже, що мій пост «Як вижити у перші години війни» прийшов час доповнити наступною частиною «Ми вирішили взяти участь у бойових діях».

На жаль…

Отже, розміщую другу частину перекладу одного досить розповсюдженого тексту. В усіх варіантах, які мені попадались – автор не вказаний, тому посилання не ставлю.

Особливості війни у місті:

Ми вирішили взяти участь у бойових діях

Якщо ви надивилися патріотичних фільмів і ухвалили рішення «здохнути за могили дідів», щоб це не перетворилося на «віртуальний клуб головорізів» - я буду розповідати деякі специфічні дрібниці, тезисно.

Отже, ми починаємо огризатися. Це могло статися з самого початку або ми попередньо бігали і ховалися. Головне зрозуміти, що будь ви хоч Рембо, але поодинці ви нічого не зробите. Війна - це командний вид спорту. Тому вам потрібно неодмінно пристати до однієї зі сторін конфлікту. Ще раз: воювати одному не можна! Згоджуйтесь, добровольцем, на будь-яку саму брудну роботу, але в складі Збройних сил України. Навіть якщо вас зроблять «землерийкою» - це теж добре.

Відразу кажу, будь-які думки, сподівання і надії, що все буде просто і зрозуміло - відкиньте.

- У військах завжди ніхто нічого толком не розуміє. Більшість офіцерів - самодури, а кількість моральних виродків, які рвуться воювати, буде зашкалювати. І це нормально (точніше не нормально, а норма). Пам'ятаєте, який би ви не були розумненький - ви засовуєте свої мізки якомога глибше, і виконуєте все, дослівно, як вам говорять. Навіть якщо це якась тупа очевидність - ви НЕ імпровізуєте. Усе відповідно до Статуту та наказів. Хто починає «мудрувати», як би логічно і розумно це не здавалося, той завжди потрапляє в заліт.

- Пам'ятаєте, якщо «свої» на вас кричать - це непогано. Не треба огризатися. Погано коли вони по вам стріляють. А буває й таке, тому, що розібратися де свої, а де чужі досить складно. Бої йдуть маневрені і позиції змінюються постійно. Можна впевнено вести кілька годин бій, поки в штабі не збагнуть, по радіопереговорам, що ви стріляєте в один одного. Так що буває й таке. І не треба потім пред'являти «ворогам» претензії, їм теж не сподобалось.

- Пам'ятаєте зброя завжди на запобіжнику. Ви знімаєте з нього лише якщо починаєте стріляти або йдете в «головному дозорі» (але ВИ там не опинитесь, командири не ризикнуть). Якщо поруч з вами, на марші, йде телепень зі знятим запобіжником - поправте його. Не тягніть РУКИ ДО ЗБРОЇ. Поправте словами, скажіть йому про запобіжник. Якщо відмовляється, то приймайте рішення самі: можете сказати сержанту або офіцеру, можете забити, як хочете. Але пам'ятайте, що дуже багато хлопців запакували в 200 через придурків, що необережно поводились зі зброєю. З іншого боку, боєць, якого ви підставите перед командиром, може по вам потім і стрельнути. Вирішуйте самі. Краще стійте на своєму і пресуйте його самостійно, якщо характер дозволяє.

- Зброя НІКОЛИ не направлена на своїх. Навіть «жартома», навіть поставлена на запобіжник, навіть із відстебнутим магазином. За такі жарти вас «покарають».

- На АК запобіжник має три положення. Власне, блокування, автоматичний вогонь і одиночний. Якщо ви в паніці різко знімете із запобіжника, то напевно опустите його «до упору» і поставите, тим самим, в режим одиночного вогню. Це зроблено для того, що б помішаний від жаху боєць, не просадив магазин за секунду і не залишився без патронів. Пам'ятайте про це.

- Запобіжник на АК досить гучно брязкає. Якщо вам потрібно зняти його тихо, то відтягніть його і плавно переведіть в потрібний режим вогню (це, майже завжди, одиночний вогонь).

- Перед виходом пострибайте на місці. Перевірте, що у вас нічого не брязкає. Патрон у патронник, і на запобіжник.

- Вивчіть таблиці стрільби на свою зброю. Куля летить НЕ ПРЯМО. У неї балістична траєкторія із перевищеннями і зниженнями. Тому грамотне визначення відстані до цілі і знання таблиці стрільби - це гарна можливість влучити швидко, а значить зменшити час, який стріляють у вас.

- Вітер впливає на траєкторію польоту кулі. Вивчіть вплив вітру на вашу зброю ЗАЗДАЛЕГІДЬ, а не під час бою.

- Якщо вам випала можливість вибирати зброю - беріть таку саму (той самий калібр) як і більшість ваших товаришів. На собі багато патронів не забрати, а закінчуються вони швидко, особливо в місті, тому якщо з вами зможуть поділитися - це великий плюс. Якщо вашого товариша вбили - не погребуйте заповнити свій боєкомплект (попередньо отримавши дозвіл від командира).

- Якщо ви йдете в «автономку», то ви берете 360 патронів (це 12 магазинів) і ще стільки ж, але в пачках просто кидаєте в рюкзак. Сильно заощадите у вазі.

- Пам'ятайте, що магазини, розташовані на грудях і животі - це додатковий захист.

- Більшість смертей і поранень походять від осколків. Звичайний ватник цілком здатний захистити вас від дрібних осколків. Вдягнувши зверху ще і «розвантажувальний желет» з магазинами - ви можете вважати себе відносно захищеним. Не забувайте підняти комір.

- Бронежилет - це дуже добре. Будь-який. Навіть самий «поношений».

- Якщо вам в бронежилет потрапила куля - це ще не означає, що він вас врятував. Енергія кулі, зупинена елементом броні, здатна нанести вам жахливу внутрішню травму. Ребра ламає майже завжди. А можливий і розрив органів. Тому, якщо у вас немає дірки - це ще не привід радіти. Буває, що дірка була б «бажанішою».

- Не чіпайте гранатомети. Стріляти з них складно. Залиште це більш досвідченим товаришам.

- Провівши кілька днів на свіжому повітрі, курця можна засікти за 70-100 метрів. Кидайте курити.

- Якщо вам щось почулося - зупиняєте групу і «даєте тишу». Слухайте уважно. Навіть якщо ви будите гальмувати групу кожні п'ять хвилин, тільки рідкісні ідіоти будуть вас лаяти.

- Ви ніколи, зупинившись, не продовжуєте стояти. Треба встати на коліно або лягти. Це дуже вимотує, але це питання виживання всієї групи. Якщо хтось лінується сідати - змусьте його.

- Пальця на спусковому гачку бути не повинно, навіть якщо зброя на запобіжнику.

- На маршах, кладете автомат на руки і складаєте їх на грудях хрестом. Так легше нести. При цьому великий палець правої руки завжди готовий зняти з запобіжника, а скинути зброю досить швидко.

- Ремінь (автоматний) завжди на шиї. Інакше, якщо потрапите в засідку, буде підрив міни і ви полетите в один бік, а ваша зброя в інший, і ви з легкого «300» (поранений) перетворюєтесь в «200» (вбитий).

- На посту не спати. Якщо заснете, пристрелити вас захочуть не тільки вороги. У ВВВ за це, як і за втрату зброї, розстрілювали офіційно. Зараз розстрілюють неофіційно.

- Подзюрити можна стоячи на колінах, не перетворюючись на «мішень у повний зріст».

- У туалет ходити ТІЛЬКИ удвох. Один сере - другий прикриває. Якщо ніхто не хоче з вами йти - терпіть.

- Чхати в себе.

- Хто повільно бігає - швидко вмирає.

- Ефективність гранат переоцінена. Бували випадки, коли гранати вибухнула в невеликій кімнаті, а всередині були тільки легкі контузії.

- Чеку зубами вирвати неможливо. Тільки пальцями.

- Якщо ви проводите зачистку (останні години вашого життя), то як в анекдоті: в кімнату заходите удвох, спочатку граната, потім ви.

- Стоячи перед дверима і чекаючи ваших товаришів, які збираються для штурму, притримайте двері, щоб її було не відкрити. Інакше в коридорі побачите або гранату або ствол.

- Гранату закочувати по підлозі. Не кидати.

- Закотив гранату, вибух, закотили ще одну, але не зведену (з чекою). Нехай знову лізуть ховатися.

- Не бігати перед стволом товариша. Ви перекриває йому можливість стріляти.

- Будь-які зачинені двері НЕДОТОРКАНІ – вони можуть бути заміновані.

- Ящики не відкривати, електроніку не вмикати. Нічого не чіпати. Все може бути заміновано. Це важливо. Аж до того, що не можна відкривати холодильник, навіть якщо дуже хочеться їсти, і піднімати кришку унітазу.

- У стінах можуть бути проломи завішані ганчірками або килимами. Так ворог може швидко перебігати з парадного в парадне. Пам'ятайте це. Те, що ви перебуваєте в крайній квартирі, не означає, що з сусідньої до вас не можна увійти через стіну.

- На вікна можна вішати сітки від старих радянських ліжок. Вони добре зупиняють гранати.

- Ви можете чути нявкання, наприклад із шафи. Мені дуже шкода, але тварина приречена. Швидше за все, його там замкнули разом із гранатою. Відкривати не можна. Це дуже складний момент, завжди, в таких складних ситуаціях хочеться залишатися людиною, але...

- Якщо вам потрібно стріляти з приміщення на вулицю, то не треба підповзати до підвіконня або стояти збоку від вікна. Підіть углиб приміщення, встане на табуретку, закрившись стіною або т.п. І не вмикайте світло, не можна, не підсвічується себе.

- Осколки цегли або бетону, вибиті вогнем, мають властивості летіти на вас. При попаданні по очах... ну ви зрозуміли.

- З гранатомета стріляти по людям марно. Хоча зараз, начебто, почали робити фугасно - осколкові снаряди, але, це дурня.

- Довго стріляти не змінюючи позицію - погана ідея.

- Пригинатися.

- Не треба «обчислювати снайперів». Не ваша робота, та й знань вам не вистачити. Воюйте далі, «не звертаючи уваги».

- Будьте готові, морально, «відпрацювати» цивільних, які засвітили вас. У тому числі жінок і дітей. Якщо перспектива не тішить, то рухайтеся обережніше.

- На АК- 74 (екземпляр з хорошою купчастістю стрільби), можна прикрутити приціл від СВД. На дистанціях 500-600 метрів у АК - 74 і СВД дуже близько сполучені траєкторії, приціл встане ідеально. Будете стріляти і переносити вогонь, через калібру, набагато швидше, ніж з СВД. Та й тим, хто вирішить пошукати снайпера, ви будите нецікаві.

- З підствольного гранатомету стріляти в приміщенні НЕ МОЖНА. У нього є час взводу. Йому потрібно пролетіти 15-25 метрів, перш ніж граната взведеться у бойове положення. Відповідно, в приміщенні вона просто не спрацює.

- Сучасні гранати вибухають В ПЕРШУ ЧЕРГУ від удару. У них ударний детонатор варто. Якщо вибух через проміжок - це спрацьовує самоліквідатор (на той випадок якщо граната впала у сніг, наприклад).

- Ніхто, навіть сапери, не займаються зняттям мін і ВП (вибухові пристрої). Вони тупо підривають їх тротиловою шашкою. Не треба мудрувати і починати знімати ВП.

- На розтяжки, нормальні воїни, ставлять секрети, щоб було не зняти. Так що «перерізати нитку» - погана ідея. Просто пройдіть повз. Це не ваша справа, для цього є старші товариші. Вчити робити ВП і розтяжки не буду. Я думаю, ви розумієте, що це відразу стаття. Вивчайте першу меддопомогу.

- При пораненнях бувають венозні та артеріальні кровотечі. «Лікуються» вони по-різному. Але тут важливо інше. У гарячці бою часу немає. З венозною кровотечею товариш буде вмирати кілька годин, а з артеріальною 10-20 секунд, а далі втрата свідомості і починається гіпоксія. Тому, швидко накладаєте артеріальний джгут поверх рани (зараз інтерни почнуть обурюватись, але це не мирне життя, доводиться порушувати) і повертаєтеся в бій. У вашого товариша буде півгодини-година на те, що б розібратися самому, ну або це зробите ви, коли «звільнитеся».

- Джгут завжди під рукою! Не в сумці, не в рюкзаку - або намотаний на приклад, або в розвантажувальному жилеті, під рукою.

- З собою завжди ДВА джгута! Один ви можете віддати пораненому товаришу і через хвилину отримати кулю в стегнову артерію.

- Є таке поняття як «придушення вогнем». Активно поливаючи ворога, найчастіше, можна скувати його дії, навіть не потрапляючи і не завдаючи шкоди живій силі. Особливо вам допоможуть трасери ​​.

- Пам'ятаєте трасери ​​, крім того що дуже сильно засерають ствол, вони ще й видають вашу позицію. Так що не зловживайте ними. Та й прицільний вогонь ними вести складно.

- Зброю потрібно чистити щодня. Особливо ніжно в районі дульного гальма. Якщо там буде канавка або ямка, то кучність стрільби сильно впаде.

- Останні три патрона в магазині, краще забити трасерами. Щоб порожній магазин не став для вас несподіванкою. Більш того, якщо ви залишите один патрон в стволі, то вам залишиться тільки пристебнути новий магазин, тобто швидкість перезарядки зросте.

- Слідкуйте за ногами, не лінуйтеся їх мити. Натрете - і ви вже не воїн. - Якщо бачите, що по комусь можна стріляти, це ще не привід стріляти. Якщо вас не помітили, дізнайтеся у командира, чи можна вплутуватись у бій.

- Якщо ви когось помітили, але вас ще не побачили, не треба різко стрибати в сторону. Периферичний зір видасть вас миттєво. М'яко і плавно, не поспішаючи, сядьте і спокійно займіть позицію. Це буде набагато менш помітно.

- Пам'ятаєте, досилаючи патрон у патронник затвор потрібно відпускати різко, щоб брязнув. Інакше «зажует» патрон.

Список спорядження

ДЛЯ ВІЙНИ! Не для турпоходу! Система позначення: речі позначений зірочкою - це речі, купівля яких НЕ є першорядною. Я пишу речі на різні сезони (але це не означає, що все це потрібно запхати у один рюкзак), це все тягнути із собою не треба. У вас вдома має бути все. Щоб ви могли під різні завдання самі міняти спорядження.

Одяг:

1. Берци. Критерії при виборі: щоб не пропускали воду і вага. Обирайте найлегші.

2. МІНІМУМ п'ять пар шкарпеток (у тому числі зимових).

3. Щільні штани.

4. Термобілизна.

5. Кілька майок, тільки бавовна.

6. Щільна польова куртка.

7. Ремінь.

8. Маскхалат (і літній і зимовий).

9. Флісова куртка (замість светра, вона легше, вага дуже важлива)

10. Зимова куртка і зимові штани.

11. Зимові чоботи.

12. Шапка зимова (в'язана, не треба вушанку тягати, вона важка).

13. Кепка або панама, на літо. Краще панама з брезенту, що б хоч трохи тримала вологу.

14. Шалик зимовий.

15. «Арафатка».

16. Рукавички або рукавиці на зиму.

Спорядження та екіпіровка:

1. Рюкзак рейдовий на 60 літрів.

2. Рюкзак штурмової на 25 літрів *

3. Спальний мішок.

4. Наколінники.

5. Брезентова плащ –палатка.

6. Складаний килимок (коремат).

7. Розвантаження (жилет) *

8. Бронежилет.

9. Активні навушники.*

10. Балістичні окуляри.*

11. Бронешолом, або, в гіршому варіанті, каска.

12. Фляга або гідратор.

13. Мала піхотна лопатка.

14. Десантна мотузка 50м.*

15. Казанок з подкотельніком.

16. Газова плитка.

17. Карабін альпіністський.

18. Компас.

19. Паракорд 20 метрів.

20. Виделка-ложка.

21. Грим.

22. Люстерко.

23. Набір ниток і голок.

24. Сірники.

25. Набір для чищення зброї.

26. тальк.

27. Стрілецькі рукавички.

28. Ізоляційна стрічка.

29. Джерела тепла.

30. Ліхтар.

31. Тактичний збройовий ремінь.*

32. Ніж.

33. Годинник зі стрілками.

34. Олівець.

35. Папір.

36. Армійська рація.*

37. Пончо.

38. Засіб від комах (без запаху).

39. Бінокль.*

40. Далекомір.*

З медицини:

Берете те, що потрібно особисто вам, під ваші персональні болячки. Плюс: 3 артеріальних джгута, 2-3 індивідуальні аптечки, багато бинтів, ножиці, шовний матеріал, знеболююче (таблетки, якщо заболять, наприклад, зуби), дезінфікуючий засіб. Так само потрібен промедол і які-небудь ЖОРСТКІ антибіотики (але їх ви навряд чи купите в аптеці без рецепту). Зайвим не буде активоване вугілля, а то під навантаженнями живіт, буває, дурницями починає займатися. Ще раджу зібрати набір в ампулах з кетанова, дексаметазону і кордіаміну. Ну і шприц до них, зрозуміло. Це протишокових набір. Не дасть вашому серцю встати через те, що мозок обвалив вам тиску від болю або крововтрати (а як правило вони десь поруч ходять).

От так от...
Кінець перекладу.

Але пам'ятайте, що для 90% інтернет-воїнів війна виглядатиме так: