Реінкарнація 3Д

Чому 3Д більше не викликає ентуазізму і не викличе:
1. у 3Д було забагато шансів з тисяча вісімсот-затертого року
2. забагато медичних протипоказань (короткозорість, бінокулярінсть, вік, тощо)
3. 3Д-окуляри

Таким чином:
розбираючи недолугість 3Д по пунктам почнемо з історії.

По-перше, 3Д історія починається ще у 19 сторіччі.

1890 рік. Британський піонер кінематографії William Friese-Greene (на фото) подав патент на процес 3D - фільму.

1900 рік Frederic Eugene Ives запатентував свою стереокамеру, де були дві лінзи, з'єднані разом на відстані 1¾ дюйма (4,45 сантиметрів) одина від одної.

10 червня 1915 року, Edwin S. Porter та William E. Waddell представели аудиторії Astor у Нью - Йорку три "ролики", які включали сільські сцени, тестові знімки  Marie Doro, східних танцівниць, кадри Ніагарського водоспаду.

Здається, що 126 років еволюції мало вистачити для розвитку або смерті певної галузі.

Ні. Маркетологи періодично гальванізують труп 3Д індустрії за допомогою "іноваційних" систем дурення зорових нервів.

Так було:
- у 1922 році (Teleview система).
- у 1925 році (Stereoscopiks)
- у 1936 році (Technicolor)
- у 1939 році (Polaroid)
- у 1941 році (Murder)

Допоки, у 1970 році маленькою групою канадських вчених був розроблений тривимірний формат IMAX.

Власне з формату IMAX почалось те, що ми бачимо зараз.

Спроби купити квиток в касі НЕ на 3Д.

Так і запитую у касирів:
- Фільм у 3Д?
- Так.
- Який найближчий сеанс без потертих окулярів, що надавлюють перенісся?
- Еееее....

По-друге, у 3Д фільмів забагато медичних протипоказань.

Наприклад, 3Д не підходить вам, якщо у вас короткозорість та/або порушення бінокулярності.
Також, якщо вам менше 12 або більше 40.

Ще дурнувата статика (статичне зображення, що нагадує фотошпалери) на задньому плані. Звертали увагу, що дія у 3Д завжди на передньому плані?

Або те, що ти не розумієш масштаб, допоки поруч не з'явиться інший предмет. Якщо тобі проказують рибу, то ніфіга не зрозуміло чи то вона пливе до тебе здалеку (і зараз буде здоровенний кит) чи то просто "замориш".

По-третє, особисто мене сильно напрягають окуляри.
Якщо залишити у спокої убогість паперових окулярів та НЕгігієнічність пластикових, то мене лякає сам факт обмеження поля мого зору.

Навіть у темряві кінотеатру усі мої інстинкти потребують "контролю" оточення.

І для мене немає картинки страшнішої ніж картинка з презентації Samsung Galaxy S7

Повна зала людей, які не бачать, що відбувається навколо...

На сьогодні все.
Далі буде.